Самооцінка характеру.Проект самовиховання.
Людина здатна піднятися над своїм характером, змінити його, але основні риси зберігаються. Відома класифікація рис характеру за такими категоріями: основа особистості, ставлення до самого (самої) себе, до інших людей, до праці .
Характер людини залежить від спадковості, виховання та самовиховання.
Деякі риси характеру разом із особливостями зовнішності ми отримуємо у спадок від своїх предків. Але важливим є виховання, що визначається суспільним устроєм країни, сімейними та шкільними традиціями, обставинами життя.
Самовиховання ґрунтується на власних та суспільних цінностях.
Характер людини змінюється у процесі самовиховання під впливом її вчинків, світогляду, переконань і звичок.
Самооцінка
Самооцінка – це те, як люди оцінюють себе. Буває занижена, завищена і реалістична самооцінка.
Занижена самооцінка – це коли людина вважає себе гіршою за інших, завжди зменшує свої здібності й досягнення.
Завищена самооцінка – це коли людина незаслужено звеличує себе, перебільшує власні досягнення, а успіхи інших не помічає або применшує.
Реалістична самооцінка – це коли людина ставиться до себе так само добре, як і до інших. Вона не перебільшує і не зменшує своїх здобутків.
Самооцінка відіграє важливу роль у самовихованні, у становленні характеру. Людина вчиться свідомо керувати своєю поведінкою, виховувати в собі позитивні і стримувати негативні риси характеру.
вправа, яка, можливо, допоможе вам стати кращими:
Аркуш розділіть на 2 стовпчики. Лівий: яких рис характеру я хотів би позбутися? Правий: яких хотів би набути? За 1 хв напишіть якомога більше рис (не менше 3). До якостей з лівого стовпчика доберіть антоніми, впишіть їх у правий стовпчик, а з лівого – викресліть. Оберіть найважливіше та уявіть себе таким.
Пропонуємо пройти тест на риси характеру:
В які двері ви б увійшли?
1. Ви весела людина, якій подобається підтримувати атмосферу легкості. Ви вмієте радіти простим речам: улюбленій страві, предмету інтер'єру і гарній погоді. Швидше за все, ви любитель помандрувати. Ви доброзичливі і чуйні. Але не забувайте, що якщо і вам коли-небудь буде нелегко, то не потрібно соромитися і попросити про допомогу.
2. Ви практично повністю зосереджені на своїй кар'єрі і дуже пишаєтеся своїми досягненнями. Ви дійсно можете добитися успіхів до яких прагнете, але задумайтесь, чи дійсно це все, чого ви хочете від життя.
3. Певно, ви - неординарна людина і вельми цікаві оточуючим. Ви артистичні і у вас добре виходять багато речей. З нічого ви можете зробити щось. Не дивно, що вам не нудно і вдома, на самоті, але не забувайте іноді повертатися зі світу ідей і фантазій на грішну землю.
4. Ви артистичні і злегка драматичні. Вам подобається самовиражатися у творчості. З одного боку, ви доброзичливі і відкриті, але з іншого - дуже приватний і неохоче ділитеся своїми переживаннями і роздумами. Можливо, ви вважаєте, що ніхто не здатний цілком зрозуміти вас, але якщо ви все ж почнете ділитися своїми почуттями з іншими, то побачите, що так набагато легше, і вони готові у відповідь ділитися своїми переживаннями з вами.
5. Ви дуже активна і зайнята людина. Ви прагнете наповнити кожен день продуктивністю. Це дуже похвально, але не забувайте і про відпочинок і розслаблення як для душі так і для тіла. Чи здатні ви дозволити собі просто розслабитися в понеділок, якщо у вас немає невідкладних справ? Якщо привчити себе зупинятися і відпочивати складно, спробуйте на початку захопитися якимось хобі, яке приносило б і розслаблення, і приємний а може і корисний результат.
6. Ви - впевнена у собі людина. Увага до деталей - ваша відмінна риса. Вам важливо, яке враження ви справляєте на оточуючих і тому ви завжди дуже зібрані, але в вашому будинку і машині панує безлад. Робити гарне враження, звичайно, приємно, але і втомлює. Пам'ятайте: світ далеко не завжди спостерігає і оцінює! Спробуйте розслабитися і почути свої справжні бажання: чого ви насправді хочете від життя?
7. Ви дуже сентиментальні, для вас велике значення має сім'я і друзі. Ви готові приділяти їм стільки часу, скільки потрібно і вони знають, що можуть повністю покластися на вас. Постарайтеся не забувати і про себе, адже це, насамперед, Ваше життя. Можливо, в глибині душі ви жадаєте нових вражень, пригод, цікавих подій. Не бійтеся іноді подумати і про себе і спробувати втілити свої устремління в життя.
8. Ви яскрава і весела людина. Але хоча спілкуєтеся ви легко, самооцінка у вас дещо занижена і ви нерідко турбуєтеся про тривіальні речі. Вам варто було б навчитися приймати і цінувати себе. Вас точно не назвеш організованою людиною. Подумайте про самовираження.
9. Ви досить невибагливі і вмієте задовольнятися малим. До того ж, вмієте багато чого робити руками, ремонтувати, лагодити і таким чином часто допомагаєте друзям і знайомим вирішувати виникаючі проблеми. Вам нескладно догодити, а самі ви любите робити приємне іншим. Але пам'ятайте, що в житті іноді можна і приємно побалувати себе надмірностями, ви цього варті!
10. Ви врівноважена людина, яка цінує стабільність, якість і увагу до деталей. Так, перш ніж що-небудьть придбати, ви завжди вивчаєте характеристики та відгуки. Зайвого ви купувати не схильні, тільки те, що необхідно і практично. Вам важливо відчувати себе в безпеці у всіх сферах життя.
Самовиховання як засіб формування особистості
Самовиховання – це цілеспрямована свідома, систематична діяльність особистості з метою вироблення в собі бажаних духовних, інтелектуальних, моральних, естетичних, фізичних та інших позитивних рис й усунення негативних.
Головною метою самовиховання на сучасному етапі є досягнення вихованцем згоди із самим собою, пошуку смислу життя, самоактуалізація і самореалізація потенційних можливостей та активне самоутвердження у суспільному житті.
Мотивами самовиховання є життєві устремління вихованця, потреба діяти згідно з нормами загальнолюдської моралі та професійними вимогами, розуміння необхідності переборення труднощів особистісного і професійного становлення тощо.
Процес самовиховання – це педагогічний процес, специфічність і унікальність якого полягає в тому, що в ньому і суб'єкт, і об'єкт виховання є однією особою.
• Основні етапи процесу самовиховання:
1) усвідомлення вихованцем вимог до своєї діяльності;
2) самопізнання, критична самооцінка вихованцем своєї діяльності та поведінки;
3) планування роботи над собою, вироблення програми та правил поведінки;
4) практична реалізація програми самовиховання із урахуванням усієї складності наступного перегляду намічених позицій;
5) самоконтроль, самооцінка та самокоригування дій і поведінки.
• Основні принципи самовиховання:
1) єдність виховання та самовиховання;
2) цілеспрямованість, ціннісна орієнтація виховання та самовиховання;
3) демократичність самовиховання, виховання стійкої громадської позиції та гуманістичної моралі, формування активної життєвої позиції;
4) єдність самовиховання та наукового світосприйняття;
5) активність та позитивне спрямування самовиховання;
6) єдність виховання, самовиховання та професійної діяльності.
• Найважливіші внутрішні передумови, що визначають ефективність самовиховання:
1) переконання, самосвідомість та самокритичність;
2) потреби та мотиви, життєві настанови;
3) самоповага і мужність;
4)навички й уміння самоконтролю та вольового саморегулювання;
5) знання теоретичних основ самовиховання та володіння методикою самовдосконалення;
6) свідома настанова на гармонійне і різнобічне самовиховання;
7) психологічна готовність до активної, цілеспрямованої і систематичної роботи над собою.
Методи самовиховання – це сукупність прийомів і способів педагогічного впливу вихованця на самого себе з метою формування й розвитку бажаних і необхідних особистісних якостей та усунення негативних.
Прийоми самовиховання слід розглядати як частковий вплив вихованця на самого себе, як певний одиничний акт у кожному конкретному випадку та методі. Сукупність методів та прийомів самовиховання мають становити систему, яка для кожної особи є конкретною, індивідуальною і неповторною. Разом з тим аналіз практики самовиховання дає змогу виокремити групу найбільш поширених методів і прийомів.
• Самопізнання – початковий етап самовиховання особистості, вивчення нею своїх властивостей, системи цінностей, життєвих намірів, провідних мотивів і мотивацій, характеру, темпераменту, особливостей процесів пізнання.
Отже, основне правило самопізнання – це пошук смислу життя, свого істинного «Я».
Якщо виховання дитини починається з її пізнання, то самовиховання бере свій початок із самоусвідомлення, усвідомлення себе як особистості і свого місця в суспільній діяльності людей. Основний критерій оцінки виховного педагогічного впливу визначається рівнем сформованості в особистості прагнення до самовиховання.
Потреба у самовихованні та можливість його реального здійснення виникають на певному, досить значному рівні розвитку особистості. За даними психолого-педагогічних досліджень, здатність до самовиховання вперше з’являється в учнів підліткового віку, що зумовлюється особливостями дітей на більш ранніх вікових етапах – у дошкільному та молодшому шкільному віці, що є необхідною підготовчою основою, яка залежно від її суті може мати різний вплив на самовиховання особистості у наступні вікові періоди. Важливою умовою виховання є вироблення в дитини з ранніх років здатності до самостійної духовної діяльності, прагнення вдосконалювати самого себе.
Посилання
- https://www.ar25.org/article/samovyhovannya-yak-zasib-formuvannya-osobystosti.html
- https://sites.google.com/site/osnovizdorova9klas/navcanna/4-samovihovanna-harakteru
- https://mozok.click/1966-samovihovannya-harakteru.html